Захід об’єднав поціновувачів українського кіно, митців, молодь, а також усіх, кому небайдужий розвиток української культури. Модерувала зустріч начальниця Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації (обласної військової адміністрації) Еріка Черней.
У відкритому діалозі Олесь Санін відповідав на численні запитання присутніх. Говорили про роль мистецтва в сучасному суспільстві, його значення під час війни та вплив на формування національної свідомості. Режисер наголосив, що сьогодні надзвичайно важливо докладати максимум зусиль для створення якісного українського культурного продукту, адже саме культура є одним із ключових чинників зміцнення держави та збереження національної ідентичності.
Особливо щирою стала розмова про творчий шлях митця. Олесь Санін поділився спогадами про те, як на вибір його професії вплинула творчість Івана Миколайчука – видатного українського актора, режисера та сценариста, який став для нього одним із головних джерел натхнення. А ще він зізнався, що приїхав на Буковину із власними думками та планами. Хотів, образно кажучи, звірити їх із Іваном. Бо для нього Миколайчук завжди був важливою постаттю. «Мене виховували його друзі – люди, які були поряд з ним значну частину життя. Тому він для мене беззаперечний учитель», – додав митець.
Особливий інтерес у присутніх викликав перегляд ексклюзивних кадрів зі знімального майданчика фільму «Довбуш». Гості мали нагоду побачити те, що зазвичай залишається поза кадром, та зазирнути у процес створення одного з наймасштабніших українських кінопроєктів останніх років. Олесь Санін поділився маловідомими, цікавими й подекуди кумедними історіями про зйомки стрічки, розповів про виклики, які доводилося долати команді, підготовку акторів до ролей та атмосферу, що панувала на майданчику.
– Як відомо, цьогорічний кінофестиваль приурочений двом ювілейним датам – 85-річчю від дня народження Івана Миколайчука та 90-річчю Юрія Іллєнка, – розповів присутнім шановний гість. – Без режисерів Юрія Іллєнка, Леоніда Осики, Сергія Параджанова не було б того українського поетичного кіно, яке ми знаємо. Але всіх їх об’єднувала одна постать. Янголом-охоронцем і музою створених ними фільмів був Іван Миколайчук. Без нього цього кіно просто не існувало би. Іван був і залишається справжнім камертоном українського кіномистецтва. Тим унікальним обличчям, яке несе відчуття правди на екрані. По суті він – совість українського кіно.
Олесь Санін спеціально приїхав на відкриття кінофестивалю, який відбувається вже вп’яте. Та насправді його історія значно довша – це цілий пласт подій, пов’язаних з Іваном Миколайчуком. Під час фестивалю режисер разом з Олексієм Гнатковським представив спільну роботу – фільм «Довбуш». Санін додав, що дуже любить Буковину і щасливий бути в Чернівцях. «Це дуже тепле місто, і я роблю все можливе, щоб велике кіно сюди повернулося. Особисто для мене з Чернівцями пов’язана й доля фільму «Довбуш». Саме тут відбулася його національна прем’єра – під час Одеського міжнародного кінофестивалю 2023 року, який провели в Чернівцях. Пам’ятаю, тоді жартували, мовляв, як це Одеський фестиваль у Чернівцях? Але саме цим фільмом відкривався фестиваль, і для картини це була щаслива доля. Я радий, що все почалося саме тут», – зазначив пан Олесь.
«Захопливо розповідав Санін про феномен Івана Миколайчука, згадуючи, що саме його талант, внутрішнє світло й сила духу багато в чому тримали українське поетичне кіно.Для мене несподіванкою стало, що у шкільні роки Олесю Саніну пророкували майбутнє математика. Він навчався у класі з поглибленим вивченням фізики та математики. Можливо, саме тому мені подумалося, що й у його фільмах відчувається особлива точність», написала про цю зустріч у Фейсбуку вчителька Тетяна Стрільчик.
Автор культових стрічок поділився з буковинцями своєю філософією творення. Під час зустрічі йшлося не лише про магію кіно, а й про багатогранність творчого пошуку: як вдається поєднувати режисуру з музикою, а операторське бачення – з роботою скульптора.
Зустріч в обласній бібліотеці стала не просто діалогом з майстром, а цікавим заглибленням у світ, де слово, звук і візуальний образ складаються у цілісну картину нашої культури, яка надихає думати і творити.