ЦЕ НЕ ПІДСУМКОВА аналітика. Це — констатація факту: минає скажений рік! Рік, коли останнє «право» згоріло в полум’ї їхніх бомб. У хвостовиках ракет біля тернопільської, чернівецької, дніпровської чи одеської панельок. Немає більше жодних «але», жодних «можливо, не треба провокувати». Вони скинули маски. Вони воюють проти нас усім, що мають. Вони зруйнували греблю. Вони осушили водосховища. Вони б’ють по атомній станції. Вони намагаються знищити наші життя і наше світло, все, що могло підтримувати нас на плаву.
Ну що ж. Ми б’ємо у відповідь! Наша енергетика – ваша нафта.
Коли кремлівські пропагандисти намагаються нявчати у відповідь на наші удари про якісь там «цивільні об’єкти», ми маємо одну відповідь: вам потрібен бензин? Ви хочете затишку в домівках? Берестою паліть!
Ви били по нашій енергетиці, намагаючись залишити нас у холоді та темряві? Це був ваш вибір. Так, ми, може, не розуміли, за що? Але ми не благали. Ми не скиглили. І наші удари по вашій нафтовій інфраструктурі, по ваших піратських танкерах, по ваших НПЗ та ТЕЦ — це абсолютно законна відповідь на тотальне знищення нашого тилу. Ви хотіли війни на виснаження? Ну що ж, граємо!
«Тіньовий флот» більше не недоторканний. Ще два роки тому якісь там теоретики міжнародного права могли б нам закинути: «Ой, не можна так. Не можна атакувати цивільні танкери, навіть якщо вони везуть підсанкційне лайно». Забудьте! Кожен танкер їхнього так званого «тіньового флоту» перевозить ресурси для фінансування війни, і це – легітимна військова ціль. Вони фінансують убивства. Ми перерізаємо ці артерії. Все.
Хто нам тепер може щось сказати про «цивільні права» на морі? Колишній «суддя світової демократії», який сам бомбить і знищує на під’їзді до своїх берегів човни, у яких (увага!) ймовірно може бути наркота чи інша незаконна продукція? Це – атака на тіньовий трафік, який раніше міг би вважатися недоторканним. А зараз це нормально в нашому звихнутому світосприйнятті! Світ перейшов межу…
Світ показав, що коли стоїть питання безпеки і виживання, усі «меморандуми» летять у прірву. Отже, не випадково їхнє скиглення. Ми робимо те, що маємо робити, щоб вижити і перемогти. Не чекаймо, що хтось принесе нам «право». Ми самі його відвоюємо.
Попереду нас чекає багато випробувань. Але ми вже показали, що не здамося. Нам з цими викликами жити. І ми будемо триматися і боротися з такою люттю, щоб кожен ворог відчув це на собі. Кожен миршавенький окупант. В Ростові чи Сизрані. В Мокші чи Краснодарі.
Ми не маємо більше права на слабкість. У нас є лише право на Перемогу.
І я не знаю, як далі буде в 2026-му, але впевнений, що одного дня ми ще раз прочитаємо запис у пабліку, який моніторить наше небо, і він буде останнім повідомленням на тему повітряних тривог: «у нас максимально чисто над країною, чисто над Україною!».
Дай, Боже, дочекати! Тихого Нового року! Тихого 2026-го!
Вадим ПЕЛЕХ, головний редактор «Буковини».