У сценічних костюмах талановитої вінничанки Алли Дутковської виступали Софія, Ауріка і Лідія Ротару, Василь Зінкевич, Назарій Яремчук, Іво Бобул, Павло Дворський, а найперше вона одягнула ансамбль «Смерічка».

Вижницька юність та витоки стилю

Алла Дутковська (дівоче прізвище Дехтяр) народилася і виросла у Вінниці. З дитинства вона захоплювалася малюванням та вишиванням, що привело її до училища прикладного мистецтва у Вижниці. Саме там вона почала створювати вбрання в етностилі, який на той час був незвичним, але надзвичайно привабливим. Її дипломною роботою стала «Сценічна сукня для артистки естради».

Колега-журналіст Анатолій Фартушняк, який навчався разом із нею, згодом влучно зауважив: «Алла одягла українську естрадну пісню в розкішне вбрання».

Народження «Смерічки» та доленосна зустріч

У той самий час у Вижниці талановитий музикант Левко Дутковський створив вокально-інструментальний ансамбль «Смерічка» — один із перших ВІА в Україні, що використовував електроінструменти.

Знайомство Алли та Левка відбулося новорічної ночі 1967 року в Будинку культури. Через аншлаг Аллу не впускали до зали, але Левко допоміг їй пройти. Це була зустріч музиканта з його музою. Згодом вони побралися. На своє весілля Алла не купувала сукню, а пошила її сама — білосніжне «максі» вразило всіх гостей, адже тоді в моді було «міні».

Співпраця та пік слави

Співпраця подружжя була надзвичайно плідною: Левко писав музику, а Алла створювала образи. Вона проектувала костюми для легендарних пісень «Червона рута», «Горянка», «Водограй».

Цікава історія трапилася у 1971 році під час зйомок фільму «Червона рута» в Яремчі. Софія Ротару не мала відповідного костюма, який би гармоніював із ансамблем. Тоді згадали про дипломну роботу Алли, яка зберігалася у музеї Вижниці. Саме Василь Зінкевич поїхав за цією сукнею. Коли Софія її приміряла, вбрання підійшло ідеально, ніби було створене спеціально для неї. З того часу Ротару стала постійною замовницею Алли, яка пошила для неї понад десять сценічних строїв.

Творче кредо та спадщина

Алла Дутковська була перфекціоністкою: вона працювала над ескізами доти, доки костюм повністю не відповідав характеру пісні, її ритму та словам. Радіожурналістка Любомира Паранюк згадує її як надзвичайно гармонійну та гідну особистість, яка навіть свою сивину не вважала за потрібне приховувати, сприймаючи її як частину природної краси.

Подружжя Дутковських прожило разом 25 років. Алла працювала у Чернівецькій дитячій художній школі, була заслуженою діячкою мистецтв України. Вона пішла з життя у червні 2004 року, а Левко Дутковський помер у 2023-му. Обоє поховані на Алеї Слави в Чернівцях.

У 2022 році журнал Vogue Україна назвав Аллу Дутковську «Іконою стилю 70-х», визнавши, що вона змінила стереотипи української естради. Її мистецтво продовжує жити в пам’яті народу та в кадрах класичних кінострічок.

Віктор СКРИПНИК, кореспондент газети «20 хвилин/RIA», м. Вінниця.