Вітряк мріяв, мливо духмяніло
На славній Кельменеччині їх в усі часи було чи не найбільше. Могли позмагатися хіба що з сусідами-хотинчанами, де також тії одвічні трудяги-вітряки денно і нощно, змагаючись з вітром, мливо мололи. Аби його пристарати і на пресмачну мамаличку до юшечки під карася, і на хліб святий. Було. А нині – жоднісінького…
Читати...