Минулої неділі в понад тридцяти містах України (в тому числі й у Чернівцях) відбулися масові акції під гаслом “Ні – капітуляції!”. Чимало українців стривожені планами Президента Зеленського досягти миру на Донбасі, погодившись на “формулу Штайнмаєра” – фактично російський план. Війни завершуються або перемогою однієї зі сторін протистояння, або ж чиєюсь капітуляцією. Для України перемога у війні з Росією – це повернення окупованих росіянами районів Донецької й Луганської областей, а також Криму до складу нашої держави. Крім цього, виплата Москвою компенсації за збитки, завдані нею Україні в ході агресії. Досягти перемоги військовим шляхом нам дуже важко: Росія набагато більша і сильніша за Україну. Наодинці нам її не здолати. Але шанси на перемогу значно зростають, якщо Київ матиме могутніх союзників, які нададуть суттєву допомогу.
Саме такий шлях обрала попередня влада, яка почала формувати антипутінську коаліцію. Введення міжнародних санкцій завдало відчутного удару по російській економіці, і ще пару років їхньої дії примусили б Кремль відвести свої війська і повернути Україні все загарбане, скориставшись нашою слабкістю в 2014 році. Проте нинішня українська влада обрала зовсім інший шлях до миру, фактично погодившись на умови, що їх висуває Путін. А російський план передбачає проведення виборів в ОРДЛО, звідки не будуть виведені російські війська, і Україна не контролюватиме їхню територію та українсько-російський кордон. Це означатиме, що перемога на цих виборах буде забезпечена антиукраїнським силам. До того ж, Київ повинен буде оголосити амністію всім, хто брав участь у бойовх діях проти ЗСУ і всім цивільним зрадникам, котрі під російським контролем формували маріонеткові ДНР/ЛНР.
Кремль вимагає, щоби Донбасу було надано особливий статус, зафіксований в Конституції України. Це означає, що в тіло Української держави вживлюється регіон, у якому фактично не діють українські закони, але населення якого своїми голосами на виборах може впливати на внутрішню і зовнішню політику всієї України. А п’ять мільйонів їхніх голосів дуже легко дозволять як зупинити наш шлях на Захід, так і повернути Україну в напівколоніальний стан, необхідний Москві для остаточного позбавлення нас незалежності.
За російським планом, на території фактично автономного Донбасу порядок буде наводити так звана “Народна міліція”, тобто ті ж бойовики, які нині катують і вбивають наших людей. А мешканці автономного регіону, які матимуть всі права громадян України, вільно роз’їжджатимуть іншими областями, щоб баламутити населення й наводити там свої порядки. Можливість такого розвитку подій викликає величезну стурбованість всіх, кому небайдужа доля Української держави. Тому вони виходять на акції протесту, щоб не дійшло до непоправного.
Президент Зеленський обіцяє, що він не допустить капітуляції. Втім, його словам особливої віри немає: чимало своїх обіцянок він так і не виконав. За його наказом вже почалося відведення українських військ від лінії фронту, у той час як противник свої війська відводити не збирається. Навпаки, відразу в місцях, покинутих ЗСУ, з’являються ворожі розвідники в цивільному, які готують введення туди військ окупантів та їхніх маріонеток. Тому мешканці населених пунктів, звідки починається відведення ЗСУ, роблять все для того, щоб наші війська там залишилися. Люди бояться, що туди увійдуть бойовики і розпочнуть репресії проти всіх, хто підтримував Україну. А наші солдати упереддень зими опиняться у голому степу, залишивши свої облаштовані позиції. Там вони не зможуть успішно протидіяти наступу противника і нестимуть величезні втрати. А Путін отримує можливість знищити найбільш баєздатні частини українських військ і розгорнути наступ з метою захоплення українських територій й ліквідації Української держави.
Акції протесту проти капітуляції пройшли по всій Україні, в тому числі й у прифронтовій зоні. А в оточенні Президента переконують, що, мовляв, учасник цих акцій “проплачені”, навіть називають ціну – 100 гривень за годину. Звідки гроші? Відомо, звідки, із тих, які “накрав Порошенко”. Люди Януковича свого часу теж говорили, що Майдан “проплачений американським Державним департаментом”, а стояли на ньому ті, хто спокусився на “американські печеньки”. Нинішні звинувачують експрезидента у “проплаті протестувальників”, і заявляють, що цими акціями він намагається відволікти увагу від розслідування “вчинених ним злочинів”. Відомий юрист часів Януковича і нинішній “сірий кардинал” сучасної продажної юстиції Портнов закликає владу якнайшвидше посадити Порошенка, щоб припинити масовий рух протесту.
На жаль, історія нікого і нічому не вчить. Янукович посадив Юлію Тимошенко. Невже це дозволило йому зберегти владу? Звичайно, що ні. Не допоможуть і нинішнім подібні “посадки”. Адже люди вийшли на майдани не захищати того чи іншого політичного діяча. Вони піднялися на захист незалежності України. А такий рух опору не зупинити ні репресіями, ні брехнею, ні подачками влади. Активна частина українського суспільства піднялася на захист своєї держави, і в неї вистачить сил, щоб не допустити ганебної капітуляції. Якщо Зеленський і насправді не бажає капітулювати, то цей могутній народний рух повинен надати йому важливий козир на переговорах у норманському форматі для того, щоб запропонувати зарубіжним партнерам український варіант досягнення миру, який дозволить нашій державі не здавати своїх позицій, а навпаки – зміцнювати їх.
Ігор Буркут, політолог, історик, публіцист.