Про те, як підходять до збереження архітектурної спадщини в Європі, Львові та Чернівцях говорили в редакції газети «Буковина» під час публічної дискусії під назвою «Врятувати рядового Купола, або Чому в Чернівцях балкони падають?», яка відбулася за підтримки міжнародної організації Internews та Українського кризового медіацентру.

Досвід Європи: спершу – моніторинг

Як працюють над порятунком історичної забудови в європейських містах, зокрема, в Німеччині, розповів під час дискусії Максим Пасічник, член Національної спілки архітекторів, який проходив стажування в місті Любек в архітектурному бюро «GPK- Architekten» протягом 6-ти місяців.

Європейські міста підходять до збереження архітектури зовсім інакше: починаєтьсяробота не з точкового приведення до ладу конкретних пам’яток, а з моніторингу потреб та запитів: скільки площі потрібно для бізнесу, а скільки – для громадських просторів. Для цього проводять і соціальні опитування, і експертні дослідження.

– На цьому етапі європейські міста доходять до того, що, якщо є певний відсоток комерції, то є й інвестори, які готові «зайти» саме в центральну частину міста. І з нашого боку міська влада повинна бути готова прийняти цих інвесторів і створити для них умови. На жаль, у наших умовах складається враження, що після Радянського Союзу ми отримали місто, а інструкцію з користування ним нам ще не завезли, – зауважив Максим Пасічник.

Диктувати стратегію збереження та розвитку повинно місто, бо воно є живим організмом, який має свої потреби та апетити. Лише після того, як стане зрозуміло, яких площ потребують бізнес, соціальна сфера та громада, можна визначати пріоритети та розподіляти зони відповідальності. Відтак розробляють масштабну містобудівну документацію, яка спирається на історичні відомості. В Німеччині є навіть практика паспортизації цілих вулиць.

Оксана ТАНАЩИК.