Нобелівська премія з хімії в  2023 році була присуджена трьом вченим зі США – Мунті БАВЕНДІ, Луї БРУСУ та Олексію ЄКІМОВУ – за відкриття та розробку квантових точок

Читаючи лекції по світу, у відповідних наукових збірниках науковці відзначають роботи, автори яких зробили вагомий внесок у розвиток наукового напряму, пов’язаного з квантовими точками. Серед ряду посилань згадані Нобелівські лауреати вказують і наукову працю Романа ВЕНГРЕНОВИЧА – професора Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича. На його розробку, поміж інших праць, вони спиралися в своїй науковій роботі.

Роман Венгренович зараз на заслуженому відпочинку, але багато років працював на фізичному факультеті ЧНУ ім. Ю. Федьковича, очолював кафедру загальної фізики. Він – заслужений діяч науки і техніки України, доктор фізико-математичних наук. Сфера наукових досліджень професора – фізика твердого тіла, матеріалознавство, нанотехнологія і, зокрема, оствальдівське дозрівання наноструктур.

Звісно, Роман Дмитрович радіє тому, що його наукову працю вивчали Нобелівські лауреати. Однак найбільше тішиться цим університетська наукова спільнота. Зокрема, рідний для пана професора Навчально-науковий інститут фізико-технічних та комп’ютерних наук ЧНУ ім. Ю. Федьковича.

Минулого тижня на Вченій раді інституту обговорили цю новину, підкресливши вклад чернівецьких учених у науку, в тому числі й світову.

– На моїй пам’яті це другий випадок в українській науці, коли Нобелівські лауреати цитують наших вчених, – каже професор ЧНУ Олег АНГЕЛЬСЬКИЙ. – Дослідження професора Венгреновича потрапили в коло наукових досліджень Нобелівських лауретаів, зокрема в тих розділах хіімії, де вона тісно переплітається з фізикою.

Вчені з Америки у списку використаних джерел, якими вони послуговувалися в їхній розробці квантових точок (КТ), вказують працю Романа Венгреновича «Оствальдівське дозрівання наноострівців у напівпровідникових гетеросистемах та його вплив на оптичні властивості».

– Квантові точки інколи називають штучними атомами, оскільки їх енергетичний спектр, подібно до спектрів ізольованих атомів, є дискретним. Спектри ізольованих атомів визначаються хімічними елементами речовин. Спектри ж квантових точок визначаються їхніми розмірами. Колір свічення залежить від розміру квантових точок, – пояснює професор Роман Венгренович. – На цьому етапі квантові точки на основі технології OLED використовуються для освітлення екранів телевізорів і комп’ютерних моніторів, в світлодіодних лампах, їхнє прозоре світло дозволяє хірургам виявляти пухлини в тканинах тощо.  На практиці, для вказаних цілей використовуються не поодинокі квантові точки, а  їх множина, розміщена на підкладках різної природи, або в різних об’ємних матрицях, у вигляді гетероструктур. Залежно від поверхневої чи об’ємної густини, квантові точки в такій гетероструктурі можуть взаємодіяти між собою. Характер взаємодії може бути різним. Однак визначальною взаємодією, яка впливає на зміну розмірів КТ, а відповідно на характер їх свічення, зокрема на колір свічення, є взаємодія через ефект Гібса-Томсона. Цей ефект в гетероструктурі призводить до так званого оствальдівського дозрівання (ОД), внаслідок якого може відбуватися перерозподіл квантових точок за розмірами: менш дрібні наночастинки розчиняються і зникають, а за їх рахунок ростуть більш крупні. В результаті середній розмір квантових точок збільшується. Характер свічення гетероструктури змінюється, тобто відбувається її деградація. Це означає, що дослідження оствальдівського дозрівання   є важливим розділом науки про квантові точки.

Важливість дослідження професора Венгреновича підтверджує і той факт, що на його роботи в
науковому світі є багато посилань. Зокрема на одну з його статей сьогодні зафіксовано 224
посилання.

Наталія ФЕЩУК.